Реклама
До нового года

Побут української хати з фото (сценарій до уроку)


Побут української хати з фото (сценарій до уроку)
Побут української хати з фото (сценарій до уроку)

Ведучий:
Зелене жито зелене, хорошії гості у мене. По давньому укранському звичаю ми вітаємо гостей хлібом та сіллю (на сцену виходить дитина з рушником та хлібом).
Разом з нашими гостями ми сьогодні завітаємо в село до бабусі. Де б ми не були та найріднишими місцям для нас завжди є рідний дім і дім нашої бабусі.

Хати на Україні, біленькі, чепурненькі, веселі.
Хата, моя біла хата, повна тепла й чистоти, стежка від тебе зве у далекій світ.

Діти, ви повинні знати, що у людський оселі першорядну роль відіграють не богатство, а помірність, гармония речей і предметів, чистота, охайність милують око. В народі кажуть: “ Хата хоч й бідненька, але чиста і чепурненька, а тому гарна й весела”.

Біля хати завжди росте багато квітів. Які квіти садить бабуся? Чорнобривці, айстри. Серед квітів особливе місце займають мальви. Вони високі і струмкі, мов гарні дівчата.

Дитина:
Под вікном моєї хати
Стали мальви розцвітати.
Їх садила – поливала
Моя ненька дорога.

Дитина:
Вийшли зрання на гуляння
Українські діти,
їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелись по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Що, не дивлячись на ранок,
їсть солодке на сніданок.

Ведучий:
Подвір”я огорожене тином. Ще його називають плотом. Вербові гілки можуть пустити коріння і тоді плести зеленні плоти . З-за плоту виглядають соняхи.

Дитина:
На осоні соняшник вироста,
Головку до сонечка поверта,
Дивиться він сонечку прямо в очі.
Вирости на сонечко схожим хоче.

Дитина:
А до мене сонечко в гості йшло
На плоті сохнуть глечики

Ведучий:
Кругом хати росте сад. Про який садок писав Т. Г. Шевченко?: “Садок вишневий коло хати”.

Дитина:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Ведучий:
Звичайна хата має три клітки: середня - сіни з комином над ними; по бокам сіней - або дві світлиці, або світлиця і комора. Такий поділ простору має національний характер.

„Хата гончара из села Большая Павловка на Полтавщине”

Хата світла як усередині так і знадвору: білою глиною побілена світлиця, а комора часом побілена, часом ні. Звичайна оселя має три невеликі віконця: два у південній стіні, одне у східній або західній. Іноді може бути більше. У північній стіні, як правило, вікон не робилося, щоб взимку, коли віють північні вітри, не було холодно. Двері розміщувалися навпроти входу із сіней до житлового приміщення.

Якщо зайти в середину хати, то можна побачити, що вона і всередені не менше цікаво прибрана. Беремось за плямку. І відкриваємо те, що головною прикрасою в хаті є рушник. Ними прикрашають образи, партрети, вікна. Особливо багато їх в центральній кімнаті, яка називается світлиця.

Висять рушники собою нагадуючи немов хочуть обгорнуть людину, обогріти.
“Цілує сонечко рушники у чистій материній хаті.”





Діти виконують пісню про рушник

ПІСНЯ ПРО РУШНИК
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на, зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов
(Слова Андрія Малишка
музика Платона Майбороди)

Ведучий:

Серед посуду є дуже дивні речі. Наприклад, барильце, куманець. А чому він так називается?


А тепер відгадайте загадку:
Ой ви діти квіти наши
Наварю вам горщік каші
Поїсте ви до смаку.

Корова без ніг без тіла
Скирту соломи з”їла.

Завжди їсть, а ніколи не сита.

Ведучий:
Піч у хаті велика і просторна. В печі варять їжу, на печі сплять, піч лікує. Тим хто сплять на печі не потрібниі гірчичники та натірання. Піч вигріває людей, позбовляє простуди.

Дитина:
В землю кидалось, по повітрю ростріпалось
В печі гортувалось.
Запахом своїм всіх приваблює.

Так у печі печуть хліб:
Рогаляну ставить у піч баняки, горщики

Дитина:
Сів пан на коня та й поїхав на вогонь.

Ведучий:
А хто з вас знає як варити вареники з картоплею? Зараз ми помиемо руки і будемо ліпить вареники. Діти, хто з вас помогає мамі ліпити вареники і вже знає як це робити? Ліпемо вареники.

Ведучий:
А тепер поводимо хоровод. Запрошуємо стати у хоровод усіх наших гостей. Пограємо?

Матеріали, щи використовували:

1.Фото з колекції Скляренко Е. – м. Львів. Музей Етнографії, 2003р.

2.Фото з сайту:
Музей народной архитектуры и быта Украины
„Хата гончара из села Большая Павловка на Полтавщине”
http://travel.kyiv.org/old/ukraine/oldua_13.htm

3. Деякі вірші з сайту:
http://abetka.ukrlife.org/entre.html

© uaua.info

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info