Реклама


Святий гість

Святий гість

(Р. Завадович)

Дійові особи: Святий Миколай, 1 Ангел, 2 Ангел, 3 Ангел,
Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.

На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

1 Ангел :
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.

2 Ангел:
Сніг засипав всі дороги,
І поля, і перелоги.

3 Ангел :
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.

1 Ангел:
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з метлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось метлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю.
(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2 Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієшь замітати.
Може б, ти ще допоміг,
Щоб світити місяць міг?
В темну ніч їзда тривожна,
Заблудити легко можна....

Вітер:
Добре! Я під небо злину,
Сіру плаху з нього скину.
Вийде місяць з-поза хмар,
Ясний витягне ліхтар,
І усі шляхи осяє
Пресвятому Миколаю!

Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою.

3 Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!

1 Ангел:
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.

2 Ангел:
Ми йому на зустріч йдем.

3 Ангел:
В кожну хату заведем.

Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.

Чортик:
Ой, холодна тут зима –
В пеклі ж холоду нема,
Вибиравсь я, наче вліті!
В пеклі – жар, зима – на світі.
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!

Під звуки музики пританцьовує та співає:
Ух, ух, ух, ух, ух....

Замерзає в мене дух!
Не поможе тут і плач –
Грійся, чортику, та й скач!
(перестає танцювати)
Трохи розігрівсь.... Та цить!
Чути здаля сніг скрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається.
Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)

Яринка:
Чом, Тарасе, не видати
Ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, Миколай Святий
Не прибуде до дітей?

Тарасик:
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.

1 Ангел:
(непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе)
Добрі, гарні діти!
Як же ними не радіти?

Чортик:
(вихиляється з-за ялинки)
Не мої це друзі-діти!
Ні, не маю чим радіти!

Яринка:
Ми до Господа молились,
Щоб багато дав нам сили,
Щоб багато дав охоти
Перешкоди всі збороти
І колись такими стати,
Як хотіли б тато й мати,
Як хотіла б вся родина
Й наша рідна Україна!

1 Ангел:
Добрі діти, гарні діти,
України пишні квіти!

Чортик:
Не мої це друзі, бачу –
З горя мало не заплачу.

Тарасик:
(прислухається)
Сестро, чуєшь?

Яринка:
Це дзвіночки!

Тарасик:
Ангеляток голосочки!

Яринка:
Чуєшь, брате?
„Ту-ру-ру!”
Здаля чути дивну гру....

Тарасик:
Ангелята, видно, грають,
Як Святого проводжають.

Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели.

Пісня ангелів (вальс)
Сяють зорі, пізній час –
Спіть, малятка, лю-лі-лі!
В гості ми ідем до вас,
Чемні діточки малі,
Чи у місті, чи в селі.
Спить у білій льолі гай,
В”ється полем шлях пустий –
Саночками Миколай,
Друг дитячий, пресвятий,
Їде, їде до дітей...

Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків.

2 Ангел:
Просим, глянь, Дідусю Божий:
Перед містом на дорозі
Ми зустріли цих дітей.

Святий Миколай:
Мир вам, діти! ( благословляє)

Яринка:
О, святий наш Миколаю!
Не прогнівайся, благаю,
Що Тобі на зустріч ми
Серед ночі і зими
Аж за місто вийшли з хати!
Ми хотіли привітати,
Поклонитися Тобі...

Тарасик:
Правду мовим, далебі!

Святий Миколай:
Добрі діти – вас я знаю!
Правду з ваших серць читаю,
З ваших синіх оченят –
Дуже, дуже з того рад!
Тільки ви вночі взимі
Не пускайтеся самі
Віддалік від ваших хат!

Тарасик:
Ми гадали, слуги Божі,
Що поможем вам в дорозі,
Шлях у місто вам покажем,
Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:
Нам якраз туди пора,
Де чекає дітвора,
Щоб її дійснилась казка.

Тарасик:
О, то просимо! Будь ласка!
Тут місток, там першій дім,
Парк і зал...

Святий Миколай:
Хутчіш ходім!

Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік.

Чортик:
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає)
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема –
Все пропало.... все дарма!...

Чути завивання вітру, виходить вітер..

Вітер:
Хто ти будеш?

Чортик:
Друг я твій!
Перемерз я – розігрій!

Вітер:
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зогрію...
(вітер з метлою женеться за Чортиком, той втікає)

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:
Ось ми в залі!
Погляньте – Олі, Галі
Ромки, Славки та Петрусі –
Українські діти всі!

Святий Миклай:
О, спасибі, друзі браві,
Що дорогу показали!
За цю помічь, милі діти,
Буде вас Ісус любити,
А Ісусикова Мати
Все вам буде помагати.

Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей:

Мир вам, любі! Ласка Божа
Ваші душі хай осяє!
А громада ваша гожа,
Мов чудова квітка-рожа,
Хай росте і розцвітає
Без пригоди злої, лиха,
Мамі, татові на втіху,
А народові на славу!

Ангели:
Любі хлопчики й дівчата,
Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів):
А скажіть, небісні дітки, -
Ви ж для них найліпші свідки –
Чи ті діти, що у залі,
Ті спереду і там далі,
Більші, меньші і маленькі,
Цілий рік були чимненькі?

Ангели (гуртом):
Так, вони були чемненькі,
Тата слухали і неньки.

Святий Миколай:
А скажіть, небесні дітки, -
Ви для них найкращі свідки –
Чи молитву рідну знають?
Бога нею прославляють?
Чи шанують рідну мову,
Українське рідне слово?

Ангели:
Так, і моляться, й читають,
Рідні пісеньки співають
Галі, Стефи, Марки, Олі,
Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай ( до дівчинки у залі):
А ходи сюди, дитинко,
На коротку на хвилинку,
Розкажи нам, що ви, діти,
Тут навчилися робити?

Дівчинка ( виходить):
Я скажу усе, що знаю,
Пресвятому Миколаю:
Хоч малі ми дитинчата,
Поважаєм маму й тата.
Ми шануєм рідне слово,
Прадідівську рідну мову,
Рідні кніжечки читаєм,
Рідні пісеньки співаєм,
І молитвою, що мати
Нас навчила в рідній хаті,
Ми звертаємось до Бога
Про опіку й допомогу.

Святий Миколай :
Чи молилась ти, дитино,
За добробут в Україні,
За бабусеньку – сирітку,
За дідуня і за тітку,
За ровесників дітей
І за рідних всіх людей?

Дівчинка:
Ми всі молимось щоднини
За весь нарід України.

2 Ангел:
Добрі діти, так і треба –
Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:
Бачу я, ви добрі діти –
Буде з того Бог радіти!
Хай же вам, мов сонце світить,
Захищає, мов покров,
Божа ласка та любов!
Не за плату-нагороду,
А тому, що чесні зроду,
Що шляхетні, не пусті,
Правді служите святій.
(до ангелів)
Божі слуги, ангелята!
Розвантажуйте санчата,
Розпаковуйте гостинці
Мирославові, Галинці.
Роздавайте всім, як треба,
Подаруночки із неба.

Дівчинка:
Дякуємо Тобі, Владико,
За утіху цю велику!

Яринка:
Дякуємо Тобі, Святий,
Від усіх оцих дітей!

Тарасик:
Обіцяємо добрими бути,
Слів Твоїх не призабути,
Завжди вчитися охоче,
Бо того Ісусик хоче,
І такими вирастати,
Як бажають тато, мати
І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):
Всім вам Боже помагай!

Починається роздача подарунків.

Сценарій з книги: „Гість із неба Святий Миколай”. Аверс: Львів, 2000


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info