Реклама


Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дітей

Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дітей

НАКАЗ N 740,1030,4154,321,614а 23.11.2007
м.Київ
Про заходи щодо організації профіла-ктики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей

ІНСТРУКЦІЯ про порядок надання медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям

2.1. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, проводиться згідно з Інструкцією про порядок здійснен-ня профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, затвердженою цим нака-зом.
2.2. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції у дитини без перинатального контакту з ВІЛ за наявності клінічних ознак, лабораторних проявів імуносуп-ресії та епідеміологічних показань проводиться шляхом визначення антитіл до ВІЛ у зразку венозної крові на підставі позитивного результату ІФА, який під-тверджується методом імунного блоту.


Клінічні ознаки (симптоми та синдроми), які потребують скерування ди-тини для обстеження на ВІЛ-інфекцію:
1) високоспецифічні (переважно зустрічаються у ВІЛ-інфікованих ді-тей):
 пневмоцистна пневмонія;
 кандидоз стравоходу;
 позалегеневий криптококкоз;
 інвазивна форма сальмонельозу;
 лімфоїдно-інтерстиціальний пневмоніт;
 оперізувальний лишай з локалізацією в кількох дерматомах;
 саркома Капоші;
 лімфома;
 міжфокальна енцефалопатія, що прогресує;
2) специфічні (частіше зустрічаються у ВІЛ-інфікованих дітей):
 важкі бактеріальні інфекції, особливо повторні;
 персистуючий або рецидивуючий кандидоз ротової порожнини;
 двобічне збільшення слинних залоз;
 генералізована персистуюча лімфаденопатія;
 гепатоспленомегалія;
 персистувальна та рецидивна лихоманка;
 неврологічні дисфункції ( спастична нижня діплегія, спастична тет-раплегія, мозочкова симптоматика тощо);
 персистувальний генералізований дерматит, що не відповідає на стандартне лікування;
3) часті (однаково часто зустрічаються як у ВІЛ-інфікованих так і у ВІЛ-негативних дітей):
 хронічний або рецидивний отит, який супроводжується виділенням з вух;
 персистувальна або рецидивна діарея;
 важка пневмонія;
 туберкульоз;
 бронхоектази;
 затримка фізичного та нервово-психічного розвитку;
 важке виснаження.

Лабораторні ознаки імуносупресії:
- зниження рівня CD4-лімфоцитів, визначених методом проточної цито-метрії з урахуванням вікової норми;
- порушення інших ланок імунітету, виявлене лабораторно.
Епідеміологічні показання для скерування дитини для обстеження на ВІЛ-інфекцію:
- трансфузія препаратів крові, інфікованих ВІЛ;
- ін’єкційне вживання наркотичних речовин;
- випадкове травмування голками для ін’єкцій;
- зґвалтування чи наявність небезпечних статевих контактів.

2.3. Обстеження дитини на ВІЛ-інфекцію призначає лікар-педіатр, сімей-ний лікар, дитячий інфекціоніст або спеціаліст педіатричного профілю, який виявляє в дитини відповідні показання.
2.4. При отриманні позитивних результатів обстеження на ВІЛ-інфекцію у дитини старше чотирнадцяти років рішення про надання інформації щодо її ВІЛ-статусу батькам або законному представнику приймає пацієнт. У цьому разі за згодою дитини після з’ясування обставин її життя може залучатися міждисциплінарна команда.

Надання інформації про ВІЛ-статус дитини старше чотирнадцяти років її батькам або законному представнику обмежується у випадках, якщо це може зашкодити інтересам, здоров’ю або подальшому лікуванню дитини. Відповідне рішення міждисциплінарної команди обґрунтовується та вноситься до медичної карти.

2.5. Дотестове та післятестове консультування проводиться у відповідно-сті до діючого клінічного протоколу.
2.6. При отриманні позитивних результатів обстеження на ВІЛ-інфекцію дитина скеровується до Центру профілактики і боротьби зі СНІД. Стаціонар-ним хворим, які перебувають у важкому стані, консультація лікаря-педіатра (дитячого інфекціоніста) Центру профілактики і боротьби зі СНІД забезпечу-ється безпосередньо у відділенні, де перебуває дитина.
2.7. Остаточний діагноз ВІЛ-інфекції встановлює лікар-педіатр (дитячий інфекціоніст) Центру профілактики та боротьби зі СНІД.
2.8. Установлення діагнозу ВІЛ-інфекції здійснюється на підставі позити-вних результатів обстеження на ВІЛ (пункта 2.1 і 2.2 цього розділу) та клініко-імунологічних даних у відповідності до діючої національної класифікації ВІЛ-інфекції у дітей.
2.9. Визначення імунологічної стадії хвороби проводиться шляхом дослі-дження зразка венозної крові дитини методом проточної цитофлуориметрії в лабораторіях, які мають акредитацію для обстеження ВІЛ-інфікованих.
2.10. За призначенням лікаря-педіатра (дитячого інфекціоніста) Центру профілактики та боротьби зі СНІД для встановлення діагнозу використовується визначення вірусного навантаження.

http://triton.moz.gov.ua


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info