Реклама


Диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими дітьми

Диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими дітьми

Згідно з наказом МОЗ України N 120 від 25.05.2000 р. диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД дітьми здійснюється:

1) диспансерними відділеннями центрів профілактики і боротьби зі СНІДом;
2) кабінетами інфекційних захворювань (КІЗ) поліклінік за місцем проживання пацієнтів, у разі відсутності КІЗу - дільничним педіатром або дитячим лікарем-інфекціоністом стаціонару.

Групи диспансерного обліку дітей з ВІЛ-інфекцією

1. Діти, народжені ВІЛ-інфікованими жінками, до 18 міс. спостерігаються педіатром чи дитячим лікарем-інфекціоністом 1 раз на місяць.

Лабораторні дослідження у перші 6 міс. життя: для раннього уточнення інфекційного статусу дитини та при можливості проведення - ПЛР ДНК ВІЛ - 2 дослідження у віці від 4 до 6 міс.; визначення антитіл до ВІЛ у ІФА з підтвердженням позитивних результатів імунним блотом - 1 раз у 3 міс.; розгорнутий клінічний аналіз крові 1 раз у 1 - 3 міс.; контроль ступеня імуносупресії за кількістю CD4+, CD8+, CD4+/CD8+ доцільно проводити у віці 1 і 4 міс.

Рекомендується штучне вигодовування з народження.

Лабораторні дослідження у дітей старше 6 міс. (при неуточненому інфекційному статусі): визначення антитіл до ВІЛ методом ІФА з підтвердженням імунним блотом 1 раз у 3 міс., кількість CD4+, CD8+, CD4+/CD8+ - кожні 3 - 6 міс.; рівень імуноглобулінів - 1 раз у 6 міс.; Alt/Ast, тимолова проба - 1 раз у 3 - 6 міс.; рентгенографія органів грудної клітини (для діагностики ЛІП/ЛЛГ та ін.) - 1 раз у 6 міс.; нейросонографія - 1 раз у 6 міс.

2. ВІЛ-інфіковані без клінічних ознак хвороби або зі слабко вираженою симптоматикою (категорії N і A за класифікацією СДС).

Огляд педіатра або дитячого лікаря-інфекціоніста 1 раз у 3 - 6 міс. Контрольно-діагностичне обстеження для вирішення питання про необхідність проведення терапії 2 рази на рік.

Лабораторне обстеження повинно включати розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів та простіших, визначення В- і Т-лімфоцитів (CD4+, CD8+, CD4+/CD8+), імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, при можливості вірусне навантаження (кількісна ПЛР) в периферичній крові, біохімічні дослідження крові, а також диференційно-діагностичні дослідження. Туберкулінову пробу доцільно проводити щорічно.

Режим у цієї групи дітей - загальний без обмеження фізичного навантаження. Дієта визначається віком, наявністю захворювань, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією.

3. ВІЛ-інфіковані з помірно вираженими клінічними ознаками захворювання (категорія B).

Огляд педіатра чи дитячого лікаря-інфекціоніста 1 раз у 3 міс. Контрольно-діагностичні обстеження 2 - 4 рази на рік.

Лабораторне обстеження таке ж, як у першій групі. Режим у цієї групи дітей - щадящий з додатковим денним відпочинком, з обмеженням фізичного навантаження, проведенням лікувальної фізкультури. Для школярів можливе навчання вдома.

Дієта - повноцінна, збагачена вітамінами, визначається віком, наявністю захворювань.

4. ВІЛ-інфіковані із симптоматикою СНІДу (категорія C).

Нагляд педіатра чи дитячого лікаря-інфекціоніста, а також частота лабораторного обстеження залежить від клінічної ситуації. Дітям показано стаціонарне лікування опортуністичних інфекцій до досягнення стану ремісії. При важкій імуносупресії огляд дільничного лікаря-педіатра 1 раз на місяць.

Лабораторне обстеження таке ж саме, як у перших двох групах. Якщо в пацієнта при першому обстеженні виявлено важку імуносупресію (рівень CD4+ менш 15 %), то повторне імунологічне дослідження проводять через 1 місяць. Режим і харчування визначаються загальним станом і наявністю захворювань.

Особливості надання медичної допомоги при ВІЛ-інфекції
Пацієнтам, захворювання яких пов'язані з ВІЛ-інфекцією, планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюється в стаціонарах існуючих центрів профілактики і боротьби зі СНІДом або у визначених наказом управління охорони здоров'я лікувально-профілактичних закладах.

Госпіталізація ВІЛ-інфікованих дітей повинна здійснюватись за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції: поява вторинних або супутніх захворювань, які вимагають стаціонарного лікування, та при необхідності проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах.

При захворюваннях, не пов'язаних з ВІЛ-інфекцією, планова й ургентна стаціонарна допомога ВІЛ-інфікованим пацієнтам здійснюється на загальних підставах. Хірургічна, стоматологічна чи інша спеціалізована допомога ВІЛ-інфікованим дітям здійснюється у відповідних профільних стаціонарах. Пацієнтам з активними формами туберкульозу планова стаціонарна допомога здійснюється в протитуберкульозних диспансерах або туберкульозних лікарнях.

Ізоляція ВІЛ-інфікованих хворих в боксовані та напівбоксовані відділення здійснюється при відкритих формах туберкульозу, наявності легеневих кровотеч та кровохаркання, гострому перебігу пневмоцистної пневмонії через їх небезпеку для оточуючих, особливо для інших хворих на ВІЛ-інфекцію. Ізоляція також рекомендується для хворих у стадії СНІДу, коли в результаті тяжкого імунодефіциту пацієнти можуть заражатися новими збудниками. Хворих у стадії СНІДу розміщувати в одній палаті з хворими на імунодефіцити іншої природи забороняється.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ N 448 29.11.2002
м.Київ

Про затвердження методичних рекомендацій "Організація медичної допомоги та догляду за ВІЛ-інфікованими дітьми у дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах"
http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=6196


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info