Реклама


3 щоденні звички, завдяки яким дитина буде вам довiряти

3 щоденні звички, завдяки яким дитина буде вам довiряти
Алла Смарж, автор методики вивчення англiйської мови та засновник мовних студій Lala English, розповiла, що треба робити дорослим, щоб дiти їм могли довiритися в складну хвилину. 
 
Хвиля #ЯНеБоюсяСказати не змогла пройти повз мене непомітно. І я дійсно хочу, щоб наші діти таки не боялися казати, але не колись потім, а тут і зараз. Важливо зрозуміти в цю хвилину як саме я, як мама, вчитель, лікар, бабуся, можу допомогти дітям з якими мене зводить доля навчитися жити без страху говорити про те, що болить, що мучить, про те, що турбує, про те, що може бути.

Читай также: Iсторiя однієї мами: як допомогти цілеспрямованій дитині

 
Шановний Дорослий, подумай як допомогти дитині не зламати собі долю через граблі, які необережно кинуло суспільство вчорашнього дня.
 
Щоденні звички, які допоможуть вашій дитині хотіти говорити з вами:
 
Будьте чесними з дітьми
 
Чесність не вимірюється словами «правильно - неправильно». Це те, що ви намагаєтеся не приховати, а висвітлити так, щоб маленька людина, яку ви любите, зрозуміла Вас і підтримала. 
 

Фото Laura Makabresku
 
Часом батьки не можуть бити чесними з дітьми тому що не знають Як, їм багато чого здається. Але хто як не ми подарує інструменти або інструкцію до них як саме взаємодіяти із зовнішнім рельним світом. Я переконана в тому, що ця взаємодія починається із взаємодії з самим собою. 
 
Моя донька не так давно сказала мені, що не може радіти щиро за інших дівчаток, коли бачить як вони отримують ті подарунки, яких в неї немає. Я як мама, яка хоче зрозуміти свою дитину і допомогти їй стати сильнішою, сказала: «Я пишаюся тобою. Ти визнаєш це і сама міркуєш над тим чому ти не можеш за них порадіти. А це свідчить про живий процес, який відбувається в тобі».
 
Тобто я уникаю фраз, які в мені лунають з мого дитинства : «так не правильно», «що про тебе подумають?», «ти не моя донька! Я виховувала щиру дівчинку!» Уникаю свідомо і не завжди це легко робити, адже те, що закладається роками завжди потребує час та зусиль для капітального ремонту. Головне прийняти рішення його почати робити.

Читай также: #мама_з_Iнстаграму: Надя Васильченко про життя та виховання дiтей в Чилі

 
Інколи навмисно вимикайте напругу
 
Батьківська любов насправді може бути фанатично-невротично-загарбницькою і в такому випадку навряд чи допоможе дитині повноцінно розвиватися.
 
 
Уявіть ми весь день, а то й кожну годину (в кращому випадку) щось вимагаємо від  дітей: «поїж!», «ти вже поїв?», «смачно було?», «чого не доїв?», «що будеш на вечерю?», «вимкни світло», «почитай», «збирайся, треба їхати», «уроки зробив?»....Тобто ми весь час їх смикаємо своїми питаннями та вимогами, очікуваннями і таким чином вмикаємо напругу? Але ж свободу потребують всі без винятку.
 
Вимкніть напругу і побудьте без світла! Дозвольте любовi побути не в тонусі і «без діла», це частина її внутрішніх процесів без яких важко сформуватися. І це чесно. Адже ви так само потребуєте свій простір і право на свій вибір. 
 
Рефлексуйте
 
Для того, щоб не втратити зв’язок зі своєю улюбленою дитиною, спостерiгайте. Слідкуйте за речами, людьми та ситуаціями, які впливають на ваших дітей, їх настрій, бажання, думки. 
 
 
Часом ми можемо бачити як різко змінюється настрій в дитини, манера її спілкування, інколи навіть харчові вподобання, після спілкування з однокласником. Це не є погано. Це є, а значить приймаємо як факт і продовжуємо спостерігати.
 
Запросіть цього однокласника до себе додому. Ви зможете познайомитися ближче і таким чином вивчити ситуацію і свою дитину в цій ситуації і зрозуміти як діяти далі. Але пам’ятайте про напругу. Контролюйте свої емоції!.Вони ваші. Дитина має інші, свої. 
 
Маю своє маленьке правило-установку, яке мене завжди повертає в реальність моїх відносин з моєю 10-річною донькою: «Я дала фізичне життя прекрасній Людині, яка має творити прекрасне життя...».
 
Тобто я сама собі нагадую про те, що моя дитина – не продовження мене, а мій тренажер, який може зробити мене кращою та сильнішою. Повірте, від моєї внутрішньої установки наші відносини стають кращими, тому що я сприймаю свою дитину як окремий суб’єкт зі своїми поглядами, а не свою власність. Це мега важливо! 
 
Наші діти потребують того чого й ми: любовi просто так, поваги, розумiння, пiдтримки, вiри, можливості бути собою. 
 
Дозвольте їм бути собою! Допомагайте їм своїм прикладом, який має бути живим, справжнім, змінним. В такому випадку ваші діти будуть з вами говорити, ділитися, вони прийдуть до вас пожалітися, тому що переконані у вашій незмінно-стаціонарній любові просто так... 
 
Діти не говорять, коли бояться. Діти говорять, коли їм безпечно. Бажаю вам навчитися бути безпечними батьками, вчителями, лікарями.

Читай также: Хороших мам не существует: как мы портим жизнь своим детям

Читай также: Я слишком молода: 13 историй о несовершеннолетних матерях со всего мира

Читай также: Как привить сыну хорошие манеры, опыт мамы


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info