Реклама


Про наші пологи у пологовому будинку №2 м. Києва

Про наші пологи у пологовому будинку №2 м. Києва


З ранку відвела малу в садок. Зустріли по дорозі її дружбанів з батьками, яких я шугала "смертельним номером" вчора, коли нахилялась щось піднімати, і вони пропонують підвезти мене до 6го пологового і ввечері забрати, сміються - ото твій муж здивується. Ні, кажу, є ще справи, треба в ЖК нарешті забрати всі чоловікові аналізи, а то замахали вже – 3-й тиждень не віддають ! Пішла в ЖК і почала спина нити. Висиділа чергу, лікарка слухає ТАК, що відчула, як малий посунувся трохи вниз. Каже, голова опустилась, скоро родиш. Ок, кажу, аналізи дафайте! Я з чоловіком народжувати хочу.

Йду додому, спина ниє більше і приступами починає живіт хапати. Я крута, залажу на форум, на сайт схваткосчиталок, і вже при другому нажатті кнопки у мене маякує: інтервал короткий, срочно в роддом! Я не повірила. В асьці Аня була, я їй пишу - щось хватає, але ж не може зразу так швидко... Аня опитна, каже - дуй вроддом. Я дзвоню чоловіку, дафай відпрошуйся, їдем в пологовий. Він там щось термінове доробляє, а я знов на сайт схваткосчиталок - і знову - СРОЧНО В РОДДОМ! ну, думаю, напевно таки поїду. Викликала швидку, приїхали дві тьоті і давай смятися з моїх пакованів. Я кажу - все по списку! Вони згадали радянский союз....коли все було... ех!

11.20 - починаємо їхати. Пробка на Троєщині на Драйзера. Водій включає сирену. Тьотя швидкої пропонує мені говорити початок і кінець схватки, я кажу (уже хекаю то по-собачи, то так - по-повній) і вона в паніці - інтервал 2 хв. Щось каже водію, той починає нестися галопом. Заїжджаєм на Московський міст - пробка. Пропонують (вдруге за сьогодні!) поїхати в 6ий. Я завіряю - ми встигнем (сама думаю, чоловік до 6го не доїде... без нього не хо!). Ледве прорвались. Сирену не вимикали, я аж розчулилась... зла не хватало на маршрутчиків, вони швидку не пропускали! Водій за кожен см дороги прямо боровся!
доїхали за 50 хв. Чоловік зустрів на пропускнику. Інтервал схваток той же, води не відходять. Переодягаємся, приходим в передродову - а там - ЧЕРГА НА ПАРТНЕРСЬКІ ПОЛОГИ. Давід Заурович показує нам оглядову кімнату з кушеткою і старим пологовим кріслом, каже - давайте тут, більше місць все одно нема. Я стою навколішки на пеленці, заходить якась лікарка і каже - от умничка, знаєш пози, вмієш дихати... молодець ! - і йде. Схватки стають все болючіші. Чоловік тре спину і намагається мене розважати, що скоро все пройде. Я трохи злюся на нього - може і пройде, але зараз же ого як боляче!

І тут я відчуваю, що зараз води мають відійти. Кажу мужу - дай нову пеленку одноразову, і тут з мене випадає згусток крові. Я в шоці, а муж думає, що так і треба при водах. Я кричу - лікаря зови!!! Приходить дівчина-інтерн, Ірина. Дивиться на згусток і кричить: «Зовіть Сальнікова!!!» Я знову в шоці, знаю, що Таня Танім у нього кесареве має робити, що він на цьому спеціалізується. Мені стає моторошно, молюсь в думках - тільки не кесарево, тільки не воно, будь ласочка!

Приходить Сальніков (спочатку не сподобався, бо якісь у нього жарти не такі ...) , дивиться мене на кушетці і каже - ні, не відслойка, ерозія у вас була? була, кажу, кріодеструкцію робили в 2006. Він: «Ну, вона у вас знов є, це вона дає кровотечу. Води відходили?- ні. -Ірина, пробивай!»

Ірина пробиває і ахає знов: «Води зелені! У вас який строк?» - 38-39 кажу. Сальніков до мого чоловіка: «Ну що ж, а тепер будем молитися». Славко блідне. Сальніков: «Якщо це сталось давно - дитина не дихає. Молимся, що це сталось щойно. (до мене) Родити треба дуже швидко, розумієш?» - хе-хе, так. – «Я буду допомагати матці відкриватися, розумієш?» - так. (це десь уже 14.40).

Далі я все контролювала слабо. Біль жахливий. Кров іде. Мене пересаджують на те старе крісло вже на роди. Знаю, що Сальніков руками відкривав матку на схватках, всі просили тужитися, я старалась. Хтось мені ніс закривав, щоб я лише ротом дихала. Славко говорив потім, що лікарів було чогось поряд дуже багато.

Помню ще, що попросила їх дати мені трохи віддихатися. Сальніков запропонував піти в казино, раз таке діло - куда спішити, програєте свою 3кімнатну квартиру... видно, це для мене дуже болюче питанння, бо я таким розпачем сказала, що якби нам хоч однокімнатну добудували!! Всі завірили, що добудують.

І по-новій, я тужилась. В якийсь момент прийшло розумння - вони від мне всі відчепляться, коли я його витужу. Пальці у себе в мацці відчувати - це повний ппц. І я це зробила - потужилась і чую хлюп! Крикливе моє сонечко, бруднюще... Напісяв на Ірину.
Потім окситоцин і вийшла плацента. Потім малого забрали важити, міряти і Мити. А мене почали зашивати. Як це було боляче! Хоч Ірина і завіряла, що обезболила. Я відчувала ВСЕ.

Потім принесли малого, Славко з ним носився, а мене все шили і шили. Швів купа. Потім переклали на кушетку і я нарешті змогла погодувати.

Потім нас забули на 5 годин. Славко ходив, дізнавався за палату - нічого нема, ждіть. І ми ждали. Троє, і про Даруську думали. Чоловік нарешті погодився, що назве братика вона.

В19 з копійками нам дали палату ( ми взяли платну). Перевезли нас, Славко ще з нами трохи побув і пішов. Сил в душ піти в мене не було, голова крутилась жутко. А ввечері прийшла смс-ка від них - що братика звати Любчик :))). Вибирала між Юрієм і Любомиром :))).
Словом, в кінці чоловік сказав, що цього разу я поводила себе краще. Виявляється, в перших пологах я зажала ногами акушерці голову (в упор не помню!). Але тут я з таким смаком говорила «чорт і бляха муха», що акушерка зробила мені зауваження - у нас тут не ругаються. От так і було.

Автор: olya_yu


Форум для родителей
Ждем ваши рассказы о родах! Пишите нам! Не забудьте указать № роддома, город, ваше имя:

администратору форума





  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info