Реклама


Масляна неділя - тиждень перед початком Великого посту

Масляна неділя - тиждень перед початком Великого посту
Скляренко Элина Олеговна

"Ой, Масляна, Масляна!
Яка ти чудна!...
Якби в тобi було сiм недiль,
А в посту — одна!..."

За тиждень перед початком Великого посту починали святкувати Масниці – проводи зими і зустріч весни.
Масниці (протягом тижня) розважались різними іграми: катанням з гір на санчатах, катанням на „крутилках”, на льоду...

У народі вважалося, що останній, перед Великим постом тиждень, треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижднів суворої поведінки та усіляких обмежень! Натовпи людей веселяться, співають, танцюють, ласують варениками та млинцями. Адже зиму проводжають - довгу, холодну і злу...
Багато звичаїв, що існують сьогодні, мають язичеське походження і відносяться до культур та традицій, які зникли.

Кожний день Масниці має певне значення, назву, та цікаві звичаї:
Понеділок
У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали свято Масляни. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було лише поставивши магарич. У понеділок лаштували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок
Жінки знову йшли до шинку. Після гуляння в шинку всі виходили на вулицю, де влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають невіст, а дівчата сужених.

Середа
У цей день тещі частують своїх зятів млинцями.

Четвер
В четвер жінки знову сідають до столу і піднімають чарки. До того ж в цей день не можна шити та прясти.
У давнину, у четвер, проводили „бійки”. Усі вибиті зуби, чи зламані ребра вважалися на „добру подію”.

П'ятниця
У цей день зять повинен почастувати свою тещу. П'ятниця так и називалася – „тещині вечіркі”. Після цього зятю належило покатати свою тещу вулицями села, або ж міста. При чому сервіс в такому випадку напряму залежить від характеру тещі, тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна немов струна.

Субота не позначена цікавими обрядами.

Прощена неділя
Найбільш пишно відзначають неділю.

Спеціально до цього дня готували вареники з сиром. Проводились масові гуляння, ігрища, забави.
Масляна завершувалась „прощальною неділею”, коли всі прощалися з масляним, смачним: веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. В цей день потрібно обійти усіх родичів та сусідів і попросити пробачення за всі скоєні образи, аби очиститись перед Великим постом від усякої скверни. Не можна також вживати горілки.

З початком нового тижня наступав Великий піст.
У першу неділю Великого посту відзначався день Власа – переінакшене ім”я язичницького бога Велеса – покровителя домашніх тварин, діха Родючості, плодючості, достатку й домашнього господарства. Це свято винятково родинне, пов”язане з пошануванням худоби.

Великий піст - час не тільки очищення, але й поминання предків.
Кінець часу знаменує і відкриття дверей між світами, що дає можливість душам покійних піднятися у світ живих. В дні поста померлим приносили в дар сухі зерна, рослинне масло, вино і мед, а головним частуванням була каша із всіх злакових, зварених разом.

Цей період "часу без часу" дає також можливість вгадати майбутнє. Зв'язок зі світом іншим виявлявся не лише в поминальних обрядах, але часто включав в себе і гадання про майбутнє і виконання певних вимог, які давали можливість створити його. Кульмінація ритуального очищення приходиться на дні Страсного тижня. Як правило, його характеризують суворий піст, часто ритуальне хльостання гілками, відновлення хлібної закваски, якою потім користувалися весь рік, припинення всіх польових робіт і велике прибирання. Впродовж останнього місяця року суспільство очищується від всіх гріхів, що накопичилися за рік, воно воскресає, стає здібним відновити свій зв'язок із силами природи, що творять.
Обряди та символи цього періоду, говорять про початок, про становлення світу, про створення, яке потребує божественного втручання, бо лише боги можуть створювати щось справжнє. Саме цьому із початком весни зв'язані ідеї священного шлюбу, воскресіння померлого героя (божества), сходження божества на землю й інші теофанії та іерофанії.

Якщо на масляну іде сніг, буде врожай гречихи.

Кожна господиня має свій рецепт випікання млинців. У давні часи млинці випікали з гречаного, або пшенічного борошна. Млинці випікали великі і маленьки, подавали до столу з сметаної та різними начинками – сиром, грибами...

Література:

„Місяці зими” Алевтина Волкова. Перлинка. К.:Лелека, 2002.
Від роду до роду. Л.М.Кудріна.Х.:Торсінг, 2002.
Український рік. В.Скуратівський.К.:Веселка, 1996


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info