Реклама


Упорядкування процедури оформлення опіки, піклування над дітьми-сиротами

Упорядкування процедури оформлення опіки, піклування над дітьми-сиротами

17 жовтня цього року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова „Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування”.

Даною Постановою передбачається упорядкувати процедуру оформлення опіки, піклування над дітьми зазначеної категорії, обмежити граничну кількість дітей, які можуть перебувати під опікою. А також розроблено механізм встановлення опіки або піклування над дітьми, які є громадянами України та проживають за її межами.

Кожна дитина має рости в гідних умовах, в любові, відчувати увагу до себе. Це обов’язок не лише батьків, а й держави, яка вчасно повинна допомогти дитині в разі втрати своєї сім’ї – забезпечити їй сімейне виховання.

Проведена Урядом робота, що почалася торік, свідчить про значні позитивні зрушення в питаннях захисту прав дитини. І минулий рік можна визначити переломним у питаннях реалізації права дитини, яка втратила біологічну сім’ю, на виховання в сімейному оточенні. Наразі зупинена тенденція до щорічного зменшення кількості національних усиновлень. Все більше дітей, які втратили біологічну родину, набувають сімейного оточення у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Майже десятикратне зростання кількості таких дітей у минулому році свідчить про правильність та ефективність вжитих Урядом заходів.

Взагалі держава пропонує громадянам 5 форм виховання дітей: опіка, піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу та усиновлення. Втім, останнім часом акцент робиться на прийомних сім’ях та дитбудинках сімейного типу, при якому за дитиною зберігаються її статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, що гарантує їй пільги до досягнення повноліття.

Це і соціальна допомога, пенсія, пільги при вступі до ВНЗ та протягом навчання аж до досягнення 23 років. При цьому прийомну дитину можуть усиновити хоч і за день до її 18-річчя.

На кожну прийомну дитину держава виплачує 2 прожиткових мінімуми. Сьогодні, відповідно до Закону „Про Державний бюджет”, для дітей до 6 років ці виплати становлять 868 грн. і від 6 до 18 років – 1116 грн. Якщо дитина не одна, ці суми множаться. Заохочення є і для батьків – так звана „зарплата” – 303-390 гривень, в залежності від віку дитини. До речі, невдовзі прийомним батькам догляд за дітьми буде зараховуватися до пенсійного стажу.

Аксіомою є те, що найкращий інтернатний заклад є гіршим за сім’ю. Серед дітей, які виховуються у будинках дитини, за даними Міністерства охорони здоров’я України, третина відстає у фізичному розвитку, а дві третини має затримку психічного розвитку. Ці хвороби не виліковуються медикаментами, вони лікуються люблячою сім’єю. Усиновлювачі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі свідчать про те, що дитина, яка переведена з інтернатного закладу до сім’ї, дуже швидко наздоганяє у розвитку своїх ровесників, які весь час виховувалися у сім’ях.

Стосовно розвитку сімейних форм виховання, дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей. Це сім’ї громадян України, які беруть на своє виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Держава делегує таким сім’ям певні свої повноваження по вихованню та розвитку дітей. В прийомну сім’ю може бути влаштовано до 4 дітей і вона їх бере на виховання на свою житлову площу. Дитячі будинки сімейного типу приймають від 5 до 10 дітей-сиріт, і для таких закладів надається будинок або багатокімнатна квартира. Склалося традиційно, що така форма виховання краще розвивається у сільській місцевості.

Дитина, перебуваючи в такому закладі, там живе, але ходить у школу чи дошкільний заклад зі звичайними сімейними дітьми і набуває соціальних навичок, необхідних у спілкуванні з оточуючими. Бо проблема дітей, які виходить з шкіл-інтернатів, полягає в тому, що вони звикли жити за чітко унормованими правилами – не вміють спілкуватися, ходити в магазин аби щось придбати. Такі діти не мають перед собою моделі сім’ї. І тому в інтернатах виховується уже друге, а подекуди й третє покоління, чиї батьки вже виховувалися в школах-інтернатах. Тобто, така система сама продукує своє наповнення.

Насправді держава дуже серйозно підходить до передачі виховання дітей у родини. Батьки-кандидати проходять співбесіду, психологічну діагностику, надають довідки. Створена система підготовки батьків-вихователів і прийомних батьків до того, як вони беруть дитину до себе в сім’ю. Бо це не проста справа. В сім’ю потрапляють діти, які зазнали психологічних травм, дуже часто – фізичного знущання. Вони мають особливості в характері й треба вміти працювати з такими дітками. В Україні діє державна програма з підготовки батьків і ведеться навчання. А створені дитбудинки та прийомні сім'ї перебувають під наглядом відповідних служб.

Вкладаючи ресурси в дитинство, держава зміцнює майбутні продуктивні сили, забезпечує стабільність добробуту, готує активних громадян, здатних перебрати до своїх рук управління державними і суспільними справами, сприймати духовні пріоритети.


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info