Реклама


Інформація щодо можливих ризиків для здоров'я населення на постраждалих від повені територіях

Інформація щодо можливих ризиків для здоров'я населення на постраждалих від повені територіях

Відповідно до інформації ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України" від 19.08.2008 № 481 щодо можливих ризиків для здоров'я населення на постраждалих територіях від повені встановлено, що найбільшу загрозу для здоров'я населення становлять інфекційні хвороби з водним фактором передачі збудника інфекції. У зв'язку з тим науковий моніторинг проводиться фахівцями враховуючи такі найбільш актуальні для України інфекційні хвороби, як холера, сальмонельози, черевний тиф, шигельози, гепатит А, кишкові інвазії, ентеровірусні і ротавірусні інфекції та гастроентероколіти, викликані умовно патогенними мікроорганізмами.

Найбільшу загрозу з зазначеного переліку інфекційних хвороб, на думку фахівців Інституту, становить черевний тиф, оскільки серед постраждалого населення зареєстровані випадки хронічного носійства збудника черевного тифу. Крім цього велика ймовірність існування невиявлених хронічних бактеріоносіїв, які не маючи симптомів хвороби, можуть виділяти збудник у навколишнє середовище, у якому в післяповеневий період є багато різноманітних факторів, що сприяють розповсюдженню інфекції.

Серйозну загрозу в постраждалих від повені регіонах можуть становити різноманітні кишкові інфекції та гельмінтози, збудники яких здатні розповсюджуватися з водою на значні відстані та тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі.

Значну частку в структурі інфекційної захворюваності населення західного регіону становить вірусний гепатит А. Серед багатьох факторів, що сприяють його розповсюдженню та інтенсифікації епідемічного процесу, є високе стояння ґрунтових вод, у яких може тривалий час перебувати збудник вірусного гепатиту А та забруднювати воду колодязів. Враховуючи тривалий інкубаційний період вірусного гепатиту А, який може становити близько 50 діб, фахівці Інституту висловлюють припущення, що у разі відсутності профілактичних заходів (наведення належного санітарно-гігієнічного стану водопостачання, територій, якісного харчування, вакцинації груп ризику проти гепатиту А ) наприкінці серпня - початку вересня можна очікувати підвищення рівня захворювання населення підтоплених територій.

Крім підйому рівня захворюваності вірусним гепатитом А, в осінній та зимовий період очікується загострення епідемічної ситуації з грипу та гострих респіраторних інфекцій, розповсюдження яких може сягати рівня епідемії. Щороку в цей період спостерігається підвищення у 2-3 рази рівня захворюваності на інші респіраторні інфекції - парагрип, аденовіруси, респіраторно-синтиціальна інфекція та ін.). В деякій мірі таке підвищення прогнозується у зв'язку із початком навчального року та збільшенням контактів у навчально-виховних закладах та порушенням системи життєзабезпечення.

Вищезазначений прогноз щодо можливого виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, є не повним, оскільки їх перелік представлений тільки нозологіями, що здатні за короткий проміжок часу поширюватися серед населення відповідної території, формуючи спалахи та епідемії. Попередження цих захворювань є першочерговим завданням державної санітарно-епідеміологічної служби. Крім цього з метою забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, державною санітарно-епідеміологічною службою систематично проводяться заходи з метою попередження виникнення таких захворювань, як лептоспіроз, туляремія, геморагічні гарячки, сибірка, бруцельоз, енцефаломієліт, легіонельоз, кліщовий енцефаліт, бореліози, та ін. Ці захворювання на території України є спільними для людей і тварин, тому для їх попередження вирішальне значення мають заходи щодо оздоровлення навколишнього середовища неблагополучних населених пунктів.

Збільшення ризику загострення епідемічної ситуації з багатьох інфекційних хвороб на підтоплених територіях зобов'язує державну санітарно-епідеміологічну службу посилити протиепідемічні заходи та ретельно відслідковувати провісники спалахів та епідемій. Навіть при найефективніших заходах, що проводяться державною санітарно-епідеміологічною службою, через завжди присутній людський фактор, немає гарантії щодо виникнення групових захворювань чи зменшення рівня інфекційної захворюваності населення.

Проводиться щоденний моніторинг інфекційної захворюваності населення в розрізі адміністративних територій. Станом на сьогодні групових спалахів інфекційних захворювань та ускладнень епідемічної ситуацій не зареєстровано.

Рівень загальної захворюваності не перевищує щорічних показників.

В окремих населених пунктах реєструються спорадичні випадки гастроентероколітів. По кожному випадку захворювання проведене обов’язкове епідеміологічне розслідування з метою недопущення поширення захворювання.

Постійно проводиться через засоби масової інформації санітарно-освітня та роз’яснювальна робота серед населення з питань профілактики гострих кишкових інфекційних хвороб, харчових отруєнь, необхідності дотримання правил особистої гігієни в надзвичайних умовах перебування.

З метою чіткої організації профілактичних та протиепідемічних заходів Міністерством охорони здоров'я України розроблена низка нормативних документів:

- Методичні рекомендації "Планування заходів щодо попередження епідемічних ускладнень внаслідок надзвичайних ситуацій викликаних повенями";

- рекомендації органам влади щодо заходів, які необхідно здійснювати на потерпілих внаслідок повені територіях;

- рекомендації та пам`ятки для населення, потерпілому внаслідок повені щодо заходів з профілактики інфекційних хвороб;

- визначені розрахунки щодо необхідної кількості та номенклатури дезінфікуючих засобів, необхідних для знезараження джерел нецентралізованого водопостачання, дератизації та дезінсекції у постраждалих від повені районах західних областей України, які направлені до Міністерства економіки. На даний час питання щодо виділення коштів на придбання дезінфекційних засобів знаходиться на стадії опрацювання у Міністерстві фінансів України;

- закуплені в централізованому порядку для регіонів, постраждалих від наслідків повені комплект обладнання для прискореного дослідження води. Користуючись цим обладнанням можна отримати результати дослідження води та харчових продуктів за показниками епідемічної безпеки за 18 годин.

Заплановані протиепідемічні заходи, що проводяться державною санітарно-епідеміологічною службою, відповідно до ситуації потребують постійного аналізу, доповнення, корекції, мобілізації резервних сил та засобів та відповідного фінансування


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info