Реклама


Порушення у навантаженні учнів в школах негативно впливає на здоров'я дітей

Порушення у навантаженні учнів в школах негативно впливає на здоров'я дітей

На розширеній колегії МОЗ України з питань додержання вимог санітарного законодавства у загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах, яка відбулася в грудні 2008р., головний лікар Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України Л.С.Некрасова звітувала про результати позапланових перевірок, що були рекомендовані СЕС після спільної колегії трьох міністерств: Міносвіти, МОЗ та Мінсім'їмолодьспорту.

Як зазначалося на колегії, на тлі збільшення кількості дитячого населення, в країні зберігається динаміка щодо погіршення здоров'я дітей. У порівнянні з 2000 роком поширеність захворювань серед дітей від 0 до 14 років зросла на 14,3 %, а серед дітей 15-17 років - на 26,1 %.

У вересні 2008 року було відкрито 20254 загальноосвітніх навчальних закладів, з них питома вага шкіл І ступеня становить 9,9% (2012), І-ІІ ступеня - 25,2% (5107), І-ІІІ ступеня - 44,5% (9006), ліцеїв - 1,9% (378), гімназій - 2,7% (562), приватних - 1% (198). З кожним роком відмічається тенденція до зменшення кількості шкіл, в основному за рахунок закриття мало комплектних шкіл І ступеню у сільській місцевості. В 2008 році таких закладів по країні 154 (Рівненська - 18, Чернігівська - 15, Сумська - 15 тощо).

Станом на 28.11.2008 в Україні у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, реєстрацією перебоїв водопостачання, недотриманням температурного режиму закрито 208 загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів. Найбільша кількість у Харківській (46) та Дніпропетровській (28) областях.

Особливим фактором збереження та зміцнення здоров'я дітей є організація навчально-виховного процесу. На сьогодні існує велика проблема щодо приведення до відповідних гігієнічних умов нових інноваційних методик навчання у загальноосвітніх закладах.

Для шкіл з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів типовим навчальним планом, затвердженим Міністерством освіти і науки, передбачено фінансування більшої кількості годин, всупереч гранично допустимому тижневому навчальному навантаженню. Так, при 5-денному робочому тижні, передбаченому санітарними правилами та нормами: для учнів 5-8 класів відмічено перевищення на 4 години, у 9 класах - на 5 годин, 10-11 класах - на 6 годин. Мають місце розбіжності між Типовими навчальними планами для основної та старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів, розробленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2004р. N24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти", затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 23.02.2004р. N132, які не враховують години фізичної культури, праці та образотворчого мистецтва в гранично допустимому навантаженні учнів а також збільшення годин для поглибленого вивчення предметів та розділом 9 ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу".

Не краща ситуація й для першокласників, коли складання розкладів уроків здійснюється у відповідності з наказом Міністерства освіти і науки від 29.11.05р. № 682 "Про типові навчальні плани початкової школи". Проте, цим наказом для учнів перших класів збільшено сумарне тижневе навчальне навантаження інваріантної і варіативної складової до 23 годин за рахунок збільшення на 1 годину математики, збільшення кількості годин на варіативну складову; 3 години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів, скасовано додаткові канікули для перших класів. Це вкрай негативно впливає на здоров'я дітей та призводить до перевтоми . У зв'язку з цим порушуються вимоги п.9.2 ДержСанПіН 5.5.2.008-01 щодо допустимої сумарної кількості годин інваріантної і варіативної частин навчального плану. значного перевищення нормативного часу для приготування домашніх завдань, зменшення часу або його відсутність для рухової активності і перебування на свіжому повітрі, відсутність денного відпочинку (сну) і зменшення тривалості нічного. Діти страждають на гіподинамію, мають недостатній фізичний розвиток. При цьому на заняттях фізичною культурою при наданні фізичних навантажень не враховується стан здоров'я дітей, фізичний розвиток та їх фізичні можливості. Крім того, частина занять в навчальних закладах перетворилась у спортивні тренування. Як наслідок, впродовж останніх місяців у навчальних закладах мм. Запоріжжя, Львова, Луцька і смт. Новоселиця Чернівецької області під час уроків фізичної культури померли чотири учні.

Фізичне виховання є важливою складовою процесу повноцінного розвитку дитини, її виховання, дієвий засіб профілактики захворювань. Тому, з метою сприяння безпеці життя, - вважає Л. Некрасова, - збереженню і зміцненню здоров'я дітей, формування у них сталих традицій та мотивацій до фізичного виховання, як важливого чинника забезпечення здорового способу життя, Міністерству освіти і науки України необхідно зменшити кількість контрольних навчальних нормативів з фізичної культури.

Проблемою на сьогодні є і недостатня матеріально-технічна база для проведення занять з фізичної культури України .

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, в яких відсутні спортивні зали - 5088 (24,8%) проти 24,5 % (5108) у 2007 році. Так як і у минулому році у 706 (3,5%) закладах спортивні зали не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам по площі та набору приміщень (2007р.- 723 заклади (3,5%)). Не мають власних спортивних залів 3652 (29%) проти 3189 (25,3%) у 2007 р. дошкільних навчальних закладів. Мають власні плавальні басейни 466 дошкільних навчальних закладів та „хлюпальні" басейни 104 заклади. Найбільша їх кількість зосереджена в м. Києві - 74, Харківська область - 57. Проте, у 2008 році працювало лише 304 (2007р. -285) плавальних басейнів.

Дуже гостро в Україні на сьогодні стоїть проблема медичного забезпечення. Надання медичної допомоги дітям проводиться згідно наказу МОЗ України "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні" від 29.11.2002 N434.

Згідно наказу МОЗ України від 23.02.2000р. №33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" загальноосвітні заклади повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами середніх медичних працівників, лікарів-педіатрів, психологів: 1 посада лікаря-педіатра - на 2500 учнів шкіл, 1 посада медичної сестри або фельдшера для безпосереднього обслуговування дітей у школах - на 700 учнів, але в середньому по країні наповнюваність шкіл не перевищує 500 учнів, що призводить до ускладнень у забезпеченні кожної школи медичними працівниками.

Також зберігається тенденція до скорочення укомплектованістю фізичними особами лікарів-педіатрів з року в рік у зв'язку з браком фінансування медичної галузі, а також відсутність сучасного обладнання для невідкладної допомоги в малопотужних лікувальних закладах, що є великою перешкодою у забезпеченні дітей доступною кваліфікованою медичною допомогою.

Відсутні медичні пункти у 1830 (14,5%) дошкільних навчальних закладах та 8880 (45%) шкіл. Так, у Тернопільській області відсутні медичні пункти у 314 дошкільних та 760 загальноосвітніх навчальних закладах. Лише у м. Києві всі заклади мають власні медичні пункти. Стоматологічні кабінети обладнані лише в 6,1% загальноосвітніх навчальних закладах та 0,8% дошкільних навчальних закладах. Існуючі медичні пункти не відповідають санітарно-гігієнічним умовам у 6,6% загальноосвітніх навчальних закладів та 5,1% дошкільних навчальних закладів.

Поступове зростання народжуваності вимагає збільшення кількості дошкільних навчальних закладів. Їх мережа з 1992 року зменшена на 8347 (з 23652 в 1992 році до 15305 у 2008). Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами забезпечується здебільшого за рахунок перевантаження груп. Через підвищення потреби у дошкільних навчальних закладах, перші класи, що розташовані на їх базі, почали розміщувати у школах, що призводить до погіршення умов навчання школярів. Виникає питання щодо спроможності існуючої мережі загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити оптимальні умови виховання і навчання дітей. За бажанням батьків, до перших класів залучаються діти віком 5 років. Так, на 2008/09 навчальний рік зараховано 4774 учнів віком, молодшим ніж 5 років 8 міс. При цьому, до 30 % дітей є функціонально незрілими .

Згідно з п. 9.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01 "Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу" для першокласників, які відвідують групи продовженого дня необхідно організувати денний сон. Разом з тим, лише для 25% першокласників загальноосвітніх навчальних закладів України, організовано сон . Найвищий відсоток у Одеській (78%) та Вінницькій (75%) областях, найгірша ситуація у Закарпатській (8%), Рівненській (9%) областях та м. Севастополь (9%). У Тернопільській області сон для першокласників загальноосвітніх навчальних закладів не передбачено взагалі.

За науковими даними, протягом навчального періоду (з 1 по 9 клас) у дітей виникають наступні зміни у стані здоров'я:

- частота зниження гостроти зору - зростає в 1,5 рази

- частота порушень постави - зростає в 1,5 рази

- розповсюдженість хвороб органів травлення - зростає в 1,4 рази

- розповсюдженість хвороб нервової системи - зростає в 1,7 рази

- розповсюдженість хвороб ендокринної системи - зростає в 2,6 рази

- розповсюдженість хвороб сечовидільної системи - зростає в 1,3 рази

При порівняльному аналізі результатів профоглядів міських та сільських дітей на 1000 оглянутих, у місті виявлено на 18,2% більше випадків зниження зору.

При цьому забезпеченість меблями, згідно з ростовими та віковими особливостями дітей, складає 50-75% від потреби. У Закарпатській обл.. цей показник становить 54%, Івано-Франківській - 47%, Запорізькій - 28-80%. Забезпечено меблями згідно з ростовими та віковими особливостями на 80-95% у Сумській, Херсонській областях, АР Крим - на 100%.

Впродовж останніх років спостерігається значне зростання поширеності серед дітей патології органів травлення, у тому числі анемій, що пов'язане з недоліками у харчуванні дітей. Тому Міністерствами охорони здоров'я та освіти і науки були впроваджені постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах", спільні накази від 01.06.2005 № 242/329 "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах" та від 17.04.2006 № 298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах".

В Україні 505 (2,9%) харчоблоків шкіл проти 424 (2,5%) у 2007 році та 269 (2,13%) дошкільних навчальних закладів проти 176 (1,4%) у 2007 році працюють на привозній воді. Так, у Запорізькій області 19,9% харчоблоків загальноосвітніх та 10% дошкільних навчальних закладів працюють на привозній воді. У Дніпропетровській області таких закладів відповідно 10,4% та 6,4%. Це обумовлено тим, що збільшується кількість джерел питного постачання, які не відповідають нормам за санітарно-хімічними показниками або недостатньою кількістю води у шахтних колодязях.

Питома вага охоплення гарячим харчуванням учнів 1-4 класів становить в середньому по країні 96,7% (Львівська область 87%, Запорізька - 88%). Учні 5-8 класів охоплені гарячим харчуванням при використанні батьківських коштів в середньому на 58% (АР Крим 20,8%, Запорізька область - 20,9%, Одеська - 31%). Проте, при використанні лише бюджетних коштів, ця цифра значно нижча. Так, у Луганській області питома вага охоплення харчуванням учнів 5-8 класів у міській місцевості: безкоштовне - 3,03%, харчуються за готівку - 50,3%; у сільській місцевості: безкоштовне - 7,3%, за готівку (доплата батьків грошима або продуктами) - 58,5%.

Учні 9-11 класів охоплені гарячим харчуванням в середньому на 43,5% (АР Крим 20,8%, Львівська область -10,5%, Запорізька - 29,5%). Учні середньої та старшої ланки безоплатно отримують гаряче харчування лише ті, які з малозабезпечених сімей, або в тих школах, які знаходяться на забрудненій території. У міський місцевості учні середніх та старших класів, в основному, харчуються буфетною продукцією, у сільській місцевості - частина учнів за рахунок батьківських коштів або продуктів, які вони здають в школу, одержують і гарячі блюда (суп, каші, овочеві блюда).

Всього в Україні близько 12,1 тис. (61%) проти 9,7 тис. (48%) у 2007 році шкіл де учні 1-4 класів отримують безкоштовно гарячий обід, за рахунок місцевих бюджетів, з них у сільській місцевості знаходяться 5,1 тис. (42%) шкіл.

У ряді територій відмічається тенденція до заміни гарячого харчування буфетною продукцією, яка має незбалансований склад та високу калорійність. Не отримують гарячого харчування діти 1926 шкіл (9,7%) здебільшого у сільській місцевості (1640), де учням 1-4 класів видається безкоштовно лише буфетна продукція (печиво, випічка, негазовані напої, соки промислового виготовлення). Таких закладів у Львівській області - 457, у Тернопільській - 174 тощо.

В Україні державний санітарно-гігієнічний нагляд за навчальними та оздоровчими закладами для дітей здійснюють 489 лікарів з гігієни дітей та підлітків, що на 21% менше, ніж у 1998 році.

В той час, коли за штатним розкладом передбачено 701 лікар з гігієни дітей та підлітків, на сьогодні працюють 489 фізичних осіб. Укомплектованість штату фізичними особами становить 69,8 %. Близько 40% становлять лікарі передпенсійного і пенсійного віку. Найменший показник укомплектованості штату фізичними особами у Чернігівській і Кіровоградській областях (41 та 50 %, відповідно), в м. Севастополі (50 %). Найвищій - у Миколаївській (100%) і Львівській (94,6 %) областях.


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info