Реклама


Багатодітний Дід Мороз

Багатодітний Дід Мороз

Переді мною - грубенький нотатник. Здається, він належить діловій жінці: його сторінки заповнені якимись планами, надрядковими зауваженнями, телефонами і знаками оклику.

"Пошити штани для Санта-Клауса", "подумати про ялинку", "знайти Діда Мороза", "приклеїти зірочки на новорічні мішки", "принести для дитячого ранку сніжинки". Тільки вчитавшись, розумієш, що цей пухкий зошит насправді належить... мамі. Як виявилося, багатодітні родини в Україні не втрачають оптимізму і з ентузіазмом готуються до свята, хоча цього року "новорічний кошик" навіть звичайної середньостатистичної української сім'ї з одним-двома дітьми обіцяє бути більш ніж скромним.

Кажуть, у Росії нещодавно відкрилася "Школа Діда Мороза", де будь-який охочий - від працівника освітнього закладу до звичайного тата - може пройти спеціальний курс підготовки й вивчити сценарну справу, акторську майстерність, ігри й танці біля ялинки, навчитися правильно використовувати грим і ознайомитися з азами дитячої психології, щоб "якнайправдивіше" перетворитися на казкового Діда. Але жодному багатодітному татові така школа, як правило, не потрібна. За обов'язком "служби" і за покликом серця він здатен бути ким завгодно - від Міккі-Мауса до царя Салтана. Цей властивий кожному багатодітному батькові талант особливо яскраво виявляється в новорічні та різдвяні дні, коли всі діти чекають казки. І якщо у звичайних родинах відвідання атракціонів слугує важливим доважком для створення та підтримання святкової атмосфери, то в багатодітних тат і мам зазвичай такої проблеми немає. По-перше, вони знають, як організувати й розважити своїх дітей, а по-друге, рідко в якому бюджеті багатодітної сім'ї можна знайти графу, пов'язану з розважальними закладами. Знижок для них у жодному ТРЦ немає, пільг - також, тому й святкують вони Новий рік, керуючись сакраментальним "а ми теж не в тім'я биті!".

У Києві на сьогодні проживає близько 4800 багатодітних сімей, у яких виховується від трьох до 14 дітей. "Протягом десяти років, із моменту заснування товариства багатодітних у районі, ми обстоюємо інтереси сімей, у яких виховується троє і більше дітей до 18 років, - каже Наталя Бовтун, голова товариства багатодітних сімей "Шанс" Святошинського району, кавалер ордена Княгині Ольги III ступеня, мама п'яти дітей. - Затвердження статусу багатодітної сім'ї на державному рівні - одне з болючих питань, вирішення якого очікують близько 290 тисяч сімей України. Офіційна допомога цим родинам обмежується оплатою дитячих закладів у розмірі 50%, а решту проблем кожен вирішує, як може. На сьогодні мами й тата можуть розраховувати тільки на себе. "Чудес" від влади на свята ми не очікуємо. Хочеться сказати сердечне "спасибі" нашій Святошинській адміністрації за те, що вона в ці непрості дні зробила все можливе, щоб у родини, де виховується п'ятеро і більше дітей, Дід Мороз прийшов із подарунками".

Ні для кого не секрет, що в кожному районі - своє бачення роботи з багатодітними. Смішно й одночасно сумно, але в інеті зараз можна знайти "чорний", "сірий" і "білий" списки тих, чия діяльність так чи інакше пов'язана з підтримкою багатодітної сім'ї. У даному разі колір - показник "придатності". У "чорний" вписано імена людей, котрі проводять, на думку багатодітних тат і мам, відверту антисімейну політику, у "сірому" - вказано прізвища тих, про кого кажуть "ні те ні се". Ну а "білий" список містить імена "хранителів" таких нечисленних у нашій державі багатодітних сімей, котрі в більшості випадків, якщо тільки не потрапляють до розряду малозабезпечених, "пролітають" повз усілякі пільги. А підвищення престижу материнства й посилення відповідальності батьків за виховання дітей у сім'ї стимулюється в нас фактично тільки одним указом - N674/2007, відповідно до якого жінкам, котрі народили й виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі всиновлених у встановленому законодавством порядку, присвоюється статус матері-героїні. Але багатодітні тата й мами нікому не скаржаться. Добровільно взявши на себе величезну відповідальність, вони так само, як і звичайні сім'ї, готуються до новорічного свята і різдвяного тижня - думають про подарунки, "новорічний кошик" і готують своїх дітей до зустрічі з казковим Дідом.

"Люди звикли сприймати Новий рік як підбиття підсумків, - каже Ольга Соколова, мама чотирьох дітей (4, 8, 10 і 11 років). - Дуже часто родина збирається за столом, щоб обговорити, наскільки вдалим був рік, що минає, вибудовує плани на майбутнє. Але в нас це відбувається щотижня. За традицією нашої сім'ї щоп'ятниці ми збираємося разом і говоримо про те, наскільки вдався цей тиждень і як хотілося б прожити наступний день. Багато дітей - це, звісно, весело, але найчастіше все доводиться робити бігом, постійно вирішувати якісь поточні завдання, тому таке спілкування для великої сім'ї є дуже важливим. У передноворічні дні турбот більшає. Наприклад, наймолодшому Єлисею для новорічного ранку треба зробити дві великі цукерки-дзвіночки - він із ними танцюватиме; дочці - підготувати костюм для танців тощо. Торік одному з хлопчаків я шила костюм Санта- Клауса, а перед цим майструвала для дочки костюм метелика з величезними рожевими крилами - вона була в нас казковим метеликом посеред зими. Родина, в якій працює один тато, не може дозволити собі брати карнавальні костюми напрокат, тому я все шию сама. Справжнім святом для нас були запрошення в театр, надані міськадміністрацією на минулі новорічні свята. Шкода, що таку допомогу ми отримуємо нечасто. Але бути багатодітною мамою і не бути оптимісткою неможливо! Ви знаєте, дуже часто на перший план у мене виходить бажання нагодувати підростаючих дітей здоровою і корисною їжею, у чому дуже часто допомагає моя мама. Тому в новорічну ніч я передусім подбаю про те, щоб накрити для своєї сім'ї найкращий святковий стіл. Можливо, запросимо таку ж багатодітну родину, хоча нам і самим ніколи не буває нудно - завдяки невеликій віковій різниці між дітьми вони можуть гратися одне з одним нескінченно... Новий рік - хороше сімейне свято, і ми зустрінемо його з радістю - попри все".

Глава сім'ї Виноградових (семеро дітей - 23, 17, 14, 9, 7, 5 і 2 роки): "Для нас Новий рік - чудовий привід зібратися разом. Ми всі любимо це свято, але особливо його чекають діти. За традицією готуємо новорічний сценарій. Коли діток було троє, його підготовка лягала на нас із дружиною - я був Дідом Морозом і розкладав уночі подарунки під ялинку, сипав навколо борошно, імітуючи сніг (ми тоді жили в пустелі Казахстану, де його не було), а діти, просипаючись уранці, запитували: "Хто розсипав борошно?" Новорічної ночі для нас обов'язковою є ялинка, віконця, прикрашені сніжинками, вирізаними з білих серветок, подарунки від Діда Мороза. Вже багато років до свята наші діти готують концерт, на якому читають вірші, співають під караоке й обов'язково танцюють. Тепер сценарій завжди на старших, особливо 14-річна Саша в нас любить режисуру. Завдяки "потайки" підготовленим концертам зберігається атмосфера свята і нічого спеціально вигадувати непотрібно. Після святкової вечері ми, як правило, ділимося спогадами про рік, що минає, і нізащо не проміняємо це спілкування на сидіння перед телевізором".

...Попри "кризову пандемію", Новий рік буде в усіх. І, можливо, саме багатодітна сім'я, що останні років 30 живе й виживає всупереч усьому, зустріне його зі справжньою радістю. Чому? Тому що саме в таких родинах діти знають ціну щасливій маминій і татовій усмішці!


  • подписаться
  • распечатать
  • в избранное

 
 
Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”
вы соглашаетесь правилами пользования
Войти с помощью:
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info
Ваш E-mail
указанный при регистрации
Назад
Выгоды от учетной
записи на UAUA.info