
Про сніг
Про ялинку
Одежа
Санчата, ковзани,
ковзанка
Явища природи
Тварини
Різне
На дворі горою, а в хаті
водою
(сніг)
Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий,
волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто....
(сніг)
Його не
мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )
Як цей білий цукор
зветься,
Що із хмар взимі
трясеться?
(сніг)
Зірка сніжно-біла на
рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала
краплею води.
(сніг)
Біла скатертина всю
землю вкрила.
(сніг)
Біле, а не цукор, м”яке,
а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)
Ой, за лісом за пралісом
біла сукня висить.
(сніг)
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)
В огні
не горить, у воді не тоне
( льод ).
В небі
хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на
землю міцно ліг, називають його ...
( сніг ).
Лежав,
лежав, та в річку попав
( сніг )
Прозорий,
як скло, не вставиш у вікно
( льод )
Восени не в”яне, а
взимку не вмирає.
(ялинка)
Плету хлівець на четверо
овець,
А на п”яту окремо.
(рукавичка)
Влітку відпочивають,
взимку дітей катають.
(санчата)
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.
(ковзанка)
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в
змозі,
По снігу не йдуть як
слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)
Дві дощечки, дві сестри
несуть мене із гори
(лижі)
Рукавом махнув – дерева
нагнув.
(вітер)
Гуляє в полі, та не
кінь,
Літа на волі, та не
птиця.
(вітер)
Без пилки, без сокири, а
мости будує.
(мороз)
Узимку хто,
Скажіть мені,
Малює квіти
На вікні?
(Мороз)
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені,
(мороз)
Вдень у небі гуляє, а
ввечері на землю сідає.
(сонце)
Не
звір, а виє
( вітер ).
Кручу,
гуркочу, знати нікого не хочу
( хурделиця )
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я
всіма.
Здогадались? Я - ....
(Зима)
Сніг на полях
Лід на річках.
Метелиця гуляє.
Коли це буває?
(зима)
Мірошниця
біла-біла, беручка до свого діла, сіє, віє, меле та по землі муку стеле.
Хто ця
мірошниця?
(Зима)
Сніг на
полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває?
( взимку )
Біла морква взиму росте
(бурулька)
Росте вона зимою
Донизу головою
Тонеькою,
Прозорою,
Біло-голубою.
(бурулька)
Без
сокири, без цвяхів на річці місток вимостив
( мороз )
Не
художник, а малює
( мороз )
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід
кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
(ведмідь)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(ведмідь)
Віхтик полум”я неначе,
По деревах жваво скаче
І малятам на потіху
Просто з рук бере
горіхи!
(білочка)
Загорілися замети
Загорілися, чи ба,
І замети, і верба!...
Кіт на пічці не лежить,
А чимдуж надвір біжить.
Зла проноза: по дворі
Скачуть змерзлі....
(снігурі)
Руденька, спритненька,
З дерева на дерево
стрибає,
Горішки збирає,
На зиму припасає.
Хто це?
(білка)
Взимку
вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний
( вовк )
З гілки
на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка
( білка )
Взимку
— білий, літом — сірий
( заєць )
Між берегів текла,
текла,
Мороз зміцнів – пуд скло
лягла.
(річка)